Третя неділя травня – визначний день для кожного українця, у нашій країні вшановується День пам’яті жертв політичних репресій, які стали символом трагізму й незламності українського народу у ХХ столітті.
«Великий терор» був розгорнутий на території Радянського Союзу у 1937році за ініціативи Сталіна й усієї керівної верхівки радянської влади.
У наслідок репресивних дій на території України було цілковито винищено представників інтелігенції, зруйновано суспільні зв’язки, відбулося поширення антинаціоналістичних ідей.
Найбільше жертв переслідувань поховано на Биківнянському кладовищі – близько 20000 тис. українців, яких розстріляли внаслідок сталінського терору. Найбільше крові в Україні було пролито з 18 на 19 травня 1937 року, коли у в’язницях Києва від розстрілів загинуло понад 550 осіб.
В день вшанування пам’яті жертв політичних репресій привертається увага суспільства до трагічних подій в історії України, до викликів насильницьких впроваджень комуністичної ідеології, до відродження національної пам’яті та утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.
У День пам’яті жертв політичних репресій покладають квіти у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили». Традиційно по всій Україні відбуваються жалобні віче і церемонії та покладаються квіти до всіх пам’ятних знаків.
У цей же день, 18 травня, Україна вшановує пам’ять ще однієї глибокої історичної трагедії – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944році майже весь кримськотатарський народ було насильно депортовано з рідної землі. Цей акт мав ознаки етнічної чистки та став прикладом зумисного знищення національної ідентичності цілого народу. Ми маємо не лише пам’ятати ці події, а й солідаризуватись з усіма, хто досі несе на собі наслідки геноциду та репресій.